Микола Гнатюк народився 28 березня 1957 року в мальовничому селі Нири, на Турійщині Волинської області.
 І старий дуб, і озерні плеса, і прекрасні ліси, і сади Волині - то все головні атрибути його дитинства. Ріс як вільний вітер в мальовничому оточенні матінки-природи.
 Закінчив Купичівську середню школу, Володимир Волинський сільськогосподарський технікум, працював шофером, служив в міліції. В скорботні квітневі дні 1986 року по обов'язку служби був направлений в м. Славуту евакуйовувати жителів.
 Поезія М. Гнатюка йде з глибини серця, вона невід'ємна від його життя як дихання, як його діти, як праця. У кожному слові обзивається його душа: то ніжно і тонко, як сопілка, то сумно і приречено, мов бандура, але ніколи - байдуже.
 "Кожна людина, допоки живе, має думати про смерть і дбати про спасіння душі", - саме ці віщі слова з Євангелія стали реальним символом життя поета і перекликаються в його віршах.